ІНСТРУКЦІЯ препарату СІМПОНІ

ІНСТРУКЦІЯ

про застосування медичного імунобіологічного препарату

СІМПОНІ®

(SIMPONI®)

Загальна характеристика:

Міжнародна непатентована назва: golimumab

Основні властивості лікарської форми: прозорий або злегка опалесцюючий, безбарвний або світло-жовтий розчин, який може містити невелику кількість прозорих або білих білкових частинок, що допустимо для розчинів, що містять білок.

Якісний і кількісний склад.

діюча речовина: 1 попередньо наповнений шприц або 1 попередньо наповнена ручка  містить: голімумабу 50 мг в 0,5 мл;

допоміжні речовини: сорбітол (E420), L–гістидин, L–гістидину  монохлориду моногідрат, полісорбат 80, вода для ін’єкцій.

Форма випуску.  Розчин для ін’єкцій 50 мг/0,5 мл у попередньо наповнених шприцах з пристроєм UltraSafe № 1 та № 3 або у попередньо наповнених ручках з автоінʼєктором № 1 та № 3.

Код АТС. Інгібітори фактору некрозу пухлин альфа (TNF‑α). L04AB06.

Імунологічні і біологічні властивості.

Механізм дії

Голімумаб є людським моноклональним антитілом, яке формує високоафінні стабільні комплекси з розчинними та трансмембранними біоактивними формами фактору некрозу пухлин альфа (TNF-α) людини, що попереджує зв’язування TNF-α з власними рецепторами.

Фармакодинаміка

Зв’язування людського TNF з голімумабом призводить до нейтралізації TNF-α індукованої експресії на поверхні клітин молекул адгезії Е-селектину, молекули адгезії судинного ендотелію 1 типу (VCAM-1) та молекул міжклітинної адгезії (ICAM-1) ендотеліальними клітинами людини. In vitro, TNF- індукована секреція інтерлейкіну-6 (IL-6), інтерлейкіну-8 (IL-8) та гранулоцито-макрофаго-колонієстимулюючого фактору (GM-CSF) ендотеліальними клітинами людини також інгібувалася голімумабом. На фоні терапії СІМПОНІ® відмічалося зменшення рівня С-реактивного білка (CRP) в порівнянні з групами плацебо, що призводило до значного зменшення в сироватці крові рівня IL-6, ICAM-1, матриксної металопротеїнази (MMP-3) та фактору росту ендотелію судин (VEGF), у порівнянні з контрольною групою. Було продемонстровано зниження рівнів TNF у пацієнтів з ревматоїдним артритом (РА) та анкілозуючим спондилітом (АС), та рівнів IL-6 у пацієнтів з псоріатичним артритом (ПсА). Ці зміни спостерігалися при першому обстеженні (4-й тиждень) після введення першої дози препарату СІМПОНІ® і зберігалися до 24 тижня.

Клінічна ефективність при лікуванні ревматоїдного артриту

Ефективність та безпечність препарату СІМПОНІ® вивчали у трьох багатоцентрових, рандомізованих, подвійних сліпих, плацебо-контрольованих дослідженнях у понад 1500 пацієнтів віком ≥ 18 років з помірним або тяжким активним ревматоїдним артритом, діагностованим відповідно до критеріїв Американської колегії ревматологів (ACR) принаймні за 3 місяці до скринінгу. Препарат СІМПОНІ® або плацебо вводили підшкірно кожні 4 тижні.

У всіх дослідженнях 3 фази частка пацієнтів, які адекватно відповіли на лікування через 14 і 24 тижні в групах препарату СІМПОНІ® була вище, ніж у контрольних групах. Відповідь спостерігалася через 4 тижні після початку лікування препаратом СІМПОНІ® (перша оцінка результатів) і зберігалася протягом 24 тижнів. За даними рентгенографії було продемонстровано зменшення частоти прогресування пошкодження суглобів в групах препарату СІМПОНІ® у порівнянні з контрольними групами.

При лікуванні препаратом СІМПОНІ® порівняно з плацебо було продемонстровано клінічно і статистично значуще поліпшення функціонування суглобів та якості життя пацієнтів, відзначено статистично значуще поліпшення працездатності і зниження стомлюваності.

Клінічна ефективність при лікуванні псоріатичного артриту

Ефективність та безпечність препарату СІМПОНІ® вивчали у багатоцентровому, рандомізованому, подвійному сліпому, плацебо-контрольованому дослідженні у 405 дорослих пацієнтів з псоріатичним артритом в активній формі, що не відповіли на терапію нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП) або базисними модифікуючими протиревматичними препаратами (DMARD). У цьому дослідженні псоріатичний артрит у пацієнтів був діагностований принаймні за 6 місяців до включення в дослідження, та мав щонайменше помірний ступінь тяжкості. У дослідження включали пацієнтів з різними підтипами псоріатичного артриту , в т.ч. поліартритом без ревматоїдних вузликів (43 %), асиметричним периферичним артритом (30 %), артритом дистальних міжфалангових суглобів (15 %), спондилітом з периферичним артритом (11 %) і мутилюючим артритом (1 %). Попередня терапія TNF-інгібітором була критерієм виключення. Препарат СІМПОНІ® або плацебо вводили підшкірно кожні 4 тижні. Первинною кінцевою точкою була частка пацієнтів, які досягли 20 % поліпшення за критеріями АCR (ACR 20) через 14 тижнів. Результати лікування порівнювали з плацебо протягом 24 тижнів.

Поліпшення за основними параметрами, які характеризують активність захворювання, було відзначено вже при першому обстеженні (через 4 тижні) після початку лікування і зберігалося протягом 24 тижнів. Частота відповіді через 14 тижнів була подібною у пацієнтів з різних підтипами псоріатичного артриту , в т.ч. поліартритом без ревматоїдних вузликів та асиметричним периферичним артритом. Частота відповіді на лікування препаратом СІМПОНІ® була схожою у пацієнтів, які отримували і не отримували метотрексат.

При лікуванні препаратом СІМПОНІ® спостерігалося поліпшення показників активності псоріатичного артриту, в т.ч. числа опухлих суглобів, випадків болю у суглобах, дактиліту та ентезиту. Було продемонстровано клінічно і статистично значуще поліпшення функціонування суглобів та якості життя пацієнтів.

Рентгенографічний аналіз пошкодження суглобів кистей рук та стоп на 24 тижні продемонстрував зниження частоти прогресування ураження периферичних суглобів в групах препарату СІМПОНІ® у порівнянні з контрольними групами.

Клінічна ефективність при лікуванні анкілозуючого спондиліту

Ефективність та безпечність препарату СІМПОНІ® вивчали у багатоцентровому, рандомізованому, плацебо-контрольованому дослідженні у 356 дорослих пацієнтів з активним анкілозуючим спондилітом. У дослідження включали пацієнтів, у яких зберігалися ознаки активності анкілозуючого спондиліту, незважаючи на лікування НПЗП або базисними модифікуючими протиревматичними препаратами (DMARD). Попередня терапія TNF-інгібітором була критерієм виключення. Препарат СІМПОНІ® або плацебо вводили підшкірно кожні 4 тижні. Первинною кінцевою точкою була частка пацієнтів, які досягли поліпшення через 14 тижнів. Ефективність порівнювали з плацебо протягом 24 тижнів.

У порівнянні з плацебо, лікування препаратом СІМПОНІ® призвело до значного зменшення симптомів через 14 і 24 тижні. Поліпшення основних показників активності анкілозуючого спондиліту відзначалося при першій оцінці результатів лікування (через 4 тижні) і зберігалося протягом 24 тижнів.

Лікування препаратом СІМПОНІ® продемонструвало значне покращання фізичної функції та якості життя пацієнтів, які оцінювали на 14 і 24 тижні.

Імуногенність

Антитіла до голімумабу були виявлені у 5 % (105/2115) пацієнтів з ревматоїдним артритом, псоріатичним артритом і анкілозуючим спондилітом, які отримували препарат СІМПОНІ® протягом 52 тижнів у дослідженнях ІІІ фази. Майже всі антитіла нейтралізувалися in vitro. Частота утворення антитіл була зіставною у пацієнтів з різними ревматичними захворюваннями. У пацієнтів, які отримували супутню терапію метотрексатом, частота утворення антитіл була нижчою, ніж у пацієнтів, які приймали препарат СІМПОНІ® без метотрексату (3% (41/1262) і 8% (64/853) відповідно).

Присутність антитіл до голімумабу може збільшувати ризик розвитку реакцій у місці ін’єкції. Невелика кількість пацієнтів з антитілами до голімумабу не дозволяє точно судити про зв’язок між імуногенністю та клінічною ефективністю або безпекою.

Оскільки аналіз імуногенності є продукт- і метод-специфічним, порівняння рівня антитіл при лікуванні іншими препаратами не є коректним.

Фармакокінетика

Всмоктування. Після одноразового підшкірного введення голімумабу здоровим добровольцям або пацієнтам з ревматоїдним артритом середній час досягнення максимальної концентрації (Tmax) у сироватці крові  становив від 2 до 6 днів. Після підшкірного введення 50 мг голімумабу здоровим добровольцям Cmax становила 3,1 ± 1,4 мкг/мл (середнє ± стандартне відхилення).

Всмоктування голімумабу було подібним після одноразового підшкірного введення в дозі 100 мг в область плеча, живота і стегна, а середня абсолютна біодоступність дорівнювала 51 %. Враховуючи практично пропорційну дозі фармакокінетику голімумабу після підшкірного введення, абсолютна біодоступність голімумабу в дозі 50 мг повинна бути подібною.

Розподіл. Після одноразового внутрішньовенного введення препарату середній об’єм розподілу становив 115 ± 19 мл/кг.

Виведення. Системний кліренс голімумабу складав 6,9 ± 2,0 мл/день/кг. Кінцевий період напіввиведення у здорових добровольців і пацієнтів з ревматоїдним артритом, псоріатичним артритом або анкілозуючим спондилітом був зіставним і складав 12 ± 3 днів.

У пацієнтів з ревматоїдним артритом, псоріатичним артритом або анкілозуючим спондилітом, які отримували підшкірне введення голімумабу в дозі 50 мг кожні 4 тижні, сироваткові концентрації досягали рівноважного стану до 12 тижня. При одночасному застосуванні метотрексату з голімумабом підшкірно в дозі 50 мг кожні 4 тижні середня (± стандартне відхилення) мінімальна залишкова концентрація в рівноважному стані складала 0,6 ± 0,4 мкг/мл у пацієнтів з активним ревматоїдним артритом, незважаючи на терапію метотрексатом, приблизно 0,5 ± 0,4 мкг/мл у пацієнтів з активним псоріатичним артритом і близько 0,8 ± 0,4 мкг/мл у пацієнтів з анкілозуючим спондилітом. У пацієнтів з РА, ПсА або АС, які не отримували супутню терапію метотрексатом, мінімальна залишкова концентрація голімумабу в рівноважному стані була приблизно на 30 % нижче, ніж у пацієнтів, які отримували голімумаб з метотрексатом. У обмеженої кількості пацієнтів з РА, які отримували лікування голімумабом підшкірно протягом 6-місячного періоду, одночасне застосування метотрексату знижувало уявний кліренс голімумабу на 36 %. Однак, при популяційному фармакокінетичному аналізі було показано, що поєднане застосування НПЗП, пероральних кортикостероїдів або сульфасалазину не впливає на удаваний кліренс голімумабу.

Поява антитіл до голімумабу зазвичай супроводжувалася зниженням мінімальної залишкової концентрації в рівноважному стані.

Лінійність. У пацієнтів з ревматоїдним артритом фармакокінетика голімумабу була пропорційною дозі в діапазоні від 0,1 до 10,0 мг/кг після одноразового внутрішньовенного введення.

Вплив ваги на фармакокінетику. При популяційному фармакокінетичному аналізі виявлена ​​тенденція до збільшення уявного кліренсу голімумабу при підвищенні маси тіла.

Показання.

Ревматоїдний артрит (РА)

СІМПОНІ® у комбінації з метотрексатом показаний для:

  • лікування ревматоїдного артриту в активній формі, від середнього до тяжкого ступеня у дорослих, у яких відмічається незадовільна відповідь на терапію базисними модифікуючими протиревматичними препаратами (DMARD), в тому числі метотрексатом.
  • лікування тяжкого, активного та прогресуючого ревматоїдного артриту у дорослих, які раніше не отримували терапію метотрексатом.

Було продемонстровано, що СІМПОНІ®   в комбінації з метотрексатом зменшує частоту прогресування пошкодження суглобів за даними рентгенографії, а також покращує їх функціонування.          

Псоріатичний артрит (ПсА)

СІМПОНІ®, у якості монотерапії або в комбінації з метотрексатом, показаний для лікування активного та прогресуючого псоріатичного артриту у дорослих, у яких раніше відмічалася незадовільна відповідь на терапію базисними модифікуючими протиревматичними препаратами (DMARD). СІМПОНІ® знижує частоту прогресування патології периферичних суглобів, що було продемонстровано за допомогою рентгенографії у пацієнтів, що мають підтипи захворювання із симетричним ураженням більшості суглобів, а також покращує фізичне функціонування.

Анкілозуючий спондиліт (АС)

СІМПОНІ® показаний для лікування тяжкого активного анкілозуючого спондиліту у дорослих, у яких раніше відмічалася незадовільна відповідь на традиційну терапію.

Спосіб застосування та дози.

Терапію СІМПОНІ® необхідно розпочинати та проводити під наглядом кваліфікованих лікарів, які мають досвід діагностики та лікування ревматоїдного артриту, псоріатичного артриту або анкілозуючого спондиліту. Рекомендується видати пацієнту Карту Попередження Пацієнта на початку лікування СІМПОНІ®.

Дозування

Дорослі.

Ревматоїдний артрит. Призначають по 50 мг шляхом підшкірної ін’єкції один раз на місяць, в один і той же день місяця. СІМПОНІ® необхідно застосовувати в комбінації з метотрексатом.

Псоріатичний артрит. Призначають по 50 мг шляхом підшкірної ін’єкції один раз на місяць, в один і той же день місяця.

Анкілозуючий спондиліт. Призначають по 50 мг шляхом підшкірної ін’єкції один раз на місяць, в один і той же день місяця.

Згідно з наявними даними, клінічна відповідь зазвичай досягається протягом 12-14 тижнів після початку лікування (після введення 3-4 доз препарату). Необхідно повторно розглянути питання про доцільність продовження терапії у пацієнтів, у котрих не відмічається терапевтичного ефекту протягом вказаного періоду лікування.

У пацієнтів з масою тіла більше 100 кг, у яких не було досягнуто позитивної клінічної відповіді після введення 3-4 доз препарату, може бути розглянуте питання про підвищення дози голімумабу до 100 мг 1 раз на місяць. При цьому необхідно врахувати підвищення ризику небажаних реакцій на лікарський препарат при застосування в дозі 100 мг, порівняно з дозою 50 мг. Якщо після введення 3-4 додаткових доз препарату (по 100 мг) не відмічається позитивного терапевтичного ефекту, слід розглянути доцільність продовження терапії у таких пацієнтів.

Пропуск введення препарату.

Якщо пацієнт пропустив чергове введення СІМПОНІ® в запланований день, то пропущену дозу слід ввести відразу після того як пацієнт згадав про це. Не потрібно вводити подвійну дозу препарату, щоб компенсувати пропуск дози. Введення наступної дози має бути проведено згідно з вказівками нижче:

  • якщо після пропуску введення препарату пройшло менше 2 тижнів, то пацієнт повинен ввести пропущену дозу препарату та надалі дотримуватися попереднього графіку введення препарату;
  • якщо після пропуску введення препарату пройшло більше 2 тижнів, то пацієнт повинен ввести пропущену дозу препарату та надалі дотримуватись нового щомісячного графіку, починаючи з дати цієї ін’єкції.

Пацієнти похилого віку ( ≥ 65 років).

Корекція дози пацієнтам похилого віку не потрібна.

Пацієнти з порушенням функції нирок та/або печінки.

Дослідження препарату у пацієнтів цієї групи не проводилося. Рекомендації відносно дозування препарату відсутні.

Діти.

Ефективність та безпека застосування СІМПОНІ® дітям не встановлена. Доступні дані відсутні.

Спосіб застосування

Для підшкірного введення. За рішенням лікаря та після проведення навчання методики підшкірних ін’єкцій, пацієнти можуть самостійно вводити СІМПОНІ® з наступним контролем лікаря за необхідності. Пацієнтів слід проінструктувати щодо необхідності введення препарату в повному об’ємі та у відповідності до детальної інструкції з техніки введення.

Інструкція із самостійного введення СІМПОНІ®.

Якщо пацієнт хоче проводити ін’єкції самостійно, з ним повинен провести тренування медичний персонал щодо підготовки ін’єкції та її проведення. Якщо тренування не проведено, слід звернутися до лікаря.

Попередньо наповнена ручка з автоінʼєктором.

  1. Підготовка ручки до використання.
  • Не струшуйте ручку для ін’єкцій.
  • Не знімайте захисну кришку ручки, доки це не буде вказано в інструкції.

Перевірте термін придатності, вказаний на ручці (або коробці). Наведений термін трактується як останній день вказаного місяця та року. Якщо термін придатності минув, не можна використовувати ручку для ін’єкцій.

Перевірте захисну кришку ручки. Не використовуйте лікарський засіб у разі пошкодження наклейки контролю першого відкриття.

Зачекайте 30 хвилин для нагріву ручки до кімнатної температури. Перед застосуванням препарату слід дістати його з холодильника та коробки, та залишити ручку для ін’єкцій на 30 хвилин при кімнатній температурі у недоступному для дітей місці. Не слід нагрівати ручку жодним чином (у мікрохвильовій печі, в гарячій воді). Кришку не знімати.

Підготовка іншого обладнання. Під час очікування нагріву ручки підготуйте всі інші засоби, що можуть вам знадобитися для проведення ін’єкції (ватний диск, дезінфікуючий розчин).

Перевірка розчину для ін’єкцій. Роздивіться розчин через віконце спостереження. Впевніться, що розчин на вигляд прозорий чи злегка опалесцюючий (має перламутровий блиск), безбарвний або світло-жовтого кольору. Рідина може містити невелику кількість прозорих або білих білкових частинок, що допустимо для розчинів, що містять білок. Ви можете помітити також бульбашку повітря всередині контейнера. Не використовуйте лікарський засіб, якщо рідина містить осад або інші тверді включення. У такому випадку зверніться до лікаря.

  1. Вибір місця ін’єкції.
  • Рекомендованим місцем для ін’єкції при самостійному введенні є передня середня частина стегна.
  • Альтернативним місцем введення препарату є нижня частина живота, нижче пупка, за виключенням поверхні у 5 см  безпосередньо під пупком.
  • Не вводьте лікарський препарат у ділянки, де шкіра є ніжною, має синці, почервоніння, лущення, затвердіння, шрами або розтяжки.

Вибір місця ін’єкції при допомозі помічника. Якщо ін’єкцію проводить ваш помічник, можна також використати зовнішню поверхню верхньої частини плеча.

Всі вказані ділянки можуть бути використані для ін’єкції незалежно від типу та розміру тіла.

Підготування місця введення.

  • Ретельно вимийте руки милом і теплою водою.
  • Перед проведенням ін’єкції продезінфікуйте руки та протріть місце ін’єкції ватним диском, змоченим дезінфікуючим розчином (наприклад, спиртом).
  • Залишіть місце ін’єкції до висихання перед введенням. Не дмухайте та не торкайтеся продезінфікованої ділянки шкіри.
  1. Введення лікарського засобу.

Не слід знімати захисну кришку, доки ви не будете готові проводити ін’єкцію препарату. Ін’єкцію необхідно провести протягом 5 хвилин після видалення кришки.

Зняття захисної кришки. Після готовності до проведення ін’єкції, легко поверніть кришку для видалення  наклейки контролю першого відкривання. Зніміть ковпачок та викиньте його.

Не слід повертати кришку на місце знову, оскільки це може пошкодити голку всередині ручки. Не використовуйте ручку, якщо вона впала після того, як кришка була знята.

Притисніть ручку до обраного місця введення.

Зручно візьміть ручку в руку. Не натискайте на кнопку в цей момент. Оберіть один з двох способів введення – без защипування ділянки шкіри (малюнок 1) або із защипуванням (малюнок 2). Не натискаючи на кнопку, легко притисніть відкритий кінець ручки до шкіри під прямим кутом (малюнок 3).

Натисніть кнопку для введення лікарського засобу (мал. 4).

Продовжуючи тримати ручку відповідним чином, натисніть на виступаючу частину кнопки. Ви не зможете натиснути на кнопку, якщо ручка розміщена невірно по відношенню до поверхні шкіри та поки муфта безпеки не зсунеться.

Після натискання кнопка залишиться в такому положенні, подальший тиск на кнопку можна припинити. Перше голосне «клацання» («клік») вказує на те, що голка введена та ін’єкцію розпочато. Укол голки ви можете не відчути.

Не слід підіймати ручку над шкірою. Якщо ви піднімете ручку, ви можете не отримати повну дозу препарату.

Продовжуйте тримати ручку на шкірі, доки не почуєте друге «клацання» («клік»).

Продовжуйте тримати ручку відповідним чином, поки не почуєте друге «клацання». Зазвичай введення дози лікарського засобу триває 3-6 секунд, але може зайняти до 15 секунд. Друге «клацання» («клік») означає, що ін’єкція закінчилась і голка повернулась до ручки. Підійміть ручку із місця ін’єкції.

Примітка: Якщо у вас є вади слуху, відрахуйте 15 секунд від моменту натискання на кнопку, а потім підійміть ручку із місця ін’єкції.

  1. Після ін’єкції.

Використайте ватний диск або тампон. При необхідності просушіть місце ін’єкції за допомогою ватного диска або тампона від невеликої кількості крові або рідини з місця ведення та заклейте пластиром. Не тріть шкіру в місці ін’єкції.

Перевірте віконце спостереження. Після ін’єкції перевірте віконце спостереження та переконайтеся, що спостерігається жовтий індикатор. Якщо жовтий індикатор не спостерігається або якщо ви вважаєте, що не отримали ін’єкцію лікарського засобу, зверніться за допомогою до лікаря. Не вводьте другу дозу без консультації із лікарем.

Відразу ж після використання необхідно викинути ручку до контейнера зі сміттям. Викиньте ручку в контейнер відразу після проведення ін’єкції.

Якщо ви відчуваєте, що щось пішло не так із системою введення, або якщо ви не впевнені, зверніться до свого лікаря.

Попередньо наповнений шприц з пристроєм UltraSafe.

  1. Підготовка шприца до використання.

Тримайте попередньо наповнений шприц ВИКЛЮЧНО за корпус.

Не слід:

  • тримати шприц за будь-які інші частини окрім корпусу;
  • відтягувати поршень назад;
  • струшувати попередньо наповнений шприц;
  • завчасно знімати захисний ковпачок з голки;
  • торкатися затискача активації запобіжника голки (позначені * на схематичному зображенні шприца) для попередження передчасного закриття голки  запобіжником.

Перевірте термін придатності, вказаний на шприці, дивлячись крізь віконце спостереження. Якщо ви не бачите термін придатності, візьміть шприц за корпус та поверніть ковпачок голки до появи терміну придатності у віконці спостереження. Термін придатності також наведено на зовнішній картонній коробці. Наведений термін трактується як останній день вказаного місяця та року. Якщо термін придатності минув, не можна використовувати шприц для ін’єкцій.

Зачекайте 30 хвилин для нагріву шприца до кімнатної температури. Перед застосуванням препарату слід дістати його з холодильника та коробки, та залишити шприц для ін’єкцій на 30 хвилин при кімнатній температурі у недоступному для дітей місці. Не слід нагрівати шприц жодним чином (у мікрохвильовій печі, в гарячій воді). Захисний ковпачок не знімати.

Підготовка іншого обладнання. Під час очікування нагріву шприца підготуйте всі інші засоби, що можуть вам знадобитися для проведення ін’єкції (ватний диск, дезінфікуючий розчин).

Перевірка розчину для ін’єкцій. Роздивіться розчин через віконце спостереження. Впевніться, що розчин на вигляд прозорий чи злегка опалесцюючий (має перламутровий блиск), безбарвний або світло-жовтого кольору. Рідина може містити невелику кількість прозорих або білих білкових частинок, що допустимо для розчинів, що містять білок. Не використовуйте лікарський засіб, якщо рідина містить осад або інші тверді включення. У такому випадку зверніться до лікаря.

  1. Вибір місця ін’єкції.
  • Рекомендованим місцем для ін’єкції при самостійному введенні є передня середня частина стегна.
  • Альтернативним місцем введення препарату є нижня частина живота, нижче пупка, за виключенням поверхні у 5 см  безпосередньо під пупком.
  • Не вводьте лікарський препарат у ділянки, де шкіра є ніжною, має синці, почервоніння, лущення, затвердіння, шрами або розтяжки.

Вибір місця ін’єкції при допомозі помічника. Якщо ін’єкцію проводить ваш помічник, можна також використати зовнішню поверхню верхньої частини плеча.

Всі вказані ділянки можуть бути використані для ін’єкції незалежно від типу та розміру тіла.

Підготування місця введення.

  • Ретельно вимийте руки милом і теплою водою.
  • Перед проведенням ін’єкції продезінфікуйте руки та протріть місце ін’єкції ватним диском, змоченим дезінфікуючим розчином (наприклад, спиртом).
  • Залишіть місце ін’єкції до висихання перед введенням. Не дмухайте та не торкайтеся продезінфікованої ділянки шкіри.
  1. Введення лікарського засобу.

Не слід знімати захисний ковпачок, доки ви не будете готові проводити ін’єкцію препарату. Ін’єкцію необхідно провести протягом 5 хвилин після видалення ковпачка.

Зняття захисного ковпачка. Після готовності до проведення ін’єкції, тримайте корпус шприца однією рукою. Потягніть за ковпачок другою рукою та зніміть його. Не торкайтеся поршня голки під час зняття кришки.

Ви можете помітити бульбашку повітря всередині контейнера та краплю рідини на кінці голки, які не слід видаляти.

Введіть лікарський засіб якомога швидше після зняття захисного ковпачка.

Не торкайтеся голки та не допускайте її контакту з будь-якою іншою поверхнею. Не використовуйте попередньо наповнений шприц, якщо він упав після зняття ковпачка.

Розташування шприца для проведення ін’єкції. Візьміть  попередньо наповнений шприц за корпус однією рукою між середнім та вказівним пальцями і розташуйте великий палець на верхівці головки поршня. Другою рукою обережно затисніть попередньо продезінфіковану поверхню шкіри в обраному для введення місці. Тримайте шприц обережно та не відтягуйте поршень до себе.

Введення лікарського засобу. Розташуйте голку під кутом приблизно 45 градусів до шкіри. Одним швидким рухом введіть голку у шкіру на всю її довжину.

Натискаючи на поршень, вводьте розчин лікарського засобу, доки головка поршня повністю не розташується між крилами запобіжника голки. Продовжуючи тиснути на головку поршня, вийміть голку та відпустіть ділянку шкіри.

Повільно зніміть великий  палець з головки поршня; порожній шприц почне рухатись, доки вся голка не буде закрита запобіжником.

  1. Після ін’єкції.

Використайте ватний диск або тампон. При необхідності, просушіть місце ін’єкції за допомогою ватного диска або тампона від невеликої кількості крові або рідини з місця ведення та заклейте пластиром. Не тріть шкіру в місці ін’єкції.

Відразу ж після використання необхідно викинути шприц до контейнера зі сміттям. Викиньте шприц в контейнер відразу після проведення ін’єкції. Не намагайтеся знову надіти на нього кришку.

В жодному разі не використовуйте шприц повторно. Якщо ви відчуваєте, що щось пішло не так із системою введення, або якщо ви не впевнені, зверніться до свого лікаря.

Побічна дія.

Інфекції верхніх дихальних шляхів були найбільш частою небажаною реакцією на лікарський препарат, яка відмічалася в контрольованих дослідженнях III фази у пацієнтів з ревматоїдним артритом, псоріатичним артритом  і анкілозуючим спондилітом, протягом 16 тижнів; дана реакція відмічалася у 7,2 % пацієнтів, які отримували терапію голімумабом у порівнянні з 5,8 % пацієнтів контрольної групи. Найбільш серйозні небажані реакції, про які повідомлялося, включали серйозні інфекції (в тому числі сепсис, пневмонію, туберкульоз, інвазивні грибкові та опортуністичні інфекції), демієлінізуючі порушення, лімфому, реактивацію вірусу гепатиту В (HBV), ЗСН, аутоімунні процеси (вовчакоподібний синдром) та гематологічні реакції.

Побічні реакції, які спостерігалися в клінічних дослідженнях та про які повідомлялося під час післяреєстраційного застосування голімумабу, наведено нижче. В рамках зазначених класів систем та органів небажані реакції на лікарський препарат описані в залежності від частоти за наступним принципом: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100,

Системи Частота реакції Характер реакції
Інфекції та інвазії дуже часто інфекції верхніх дихальних шляхів (назофарингіт, фарингіт, ларингіт та риніт)
часто бактеріальні інфекції (целюліт), вірусні інфекції (грип та герпес), бронхіт, синусит, поверхневі грибкові інфекції
нечасто септичний шок, сепсис, туберкульоз, інфекція нижніх дихальних шляхів (пневмонія), опортуністичні інфекції (інвазивні грибкові інфекції [гістоплазмоз, кокцидіоїдомікоз, пневмоцистоз], бактеріальна, атипова мікобактеріальна інфекція і протозойна інфекція), пієлонефрит, абсцес, бактеріальний артрит, інфекційний бурсит
рідко реактивація вірусу гепатиту В
Новоутворення доброякісні, злоякісні та не уточнені нечасто новоутворення (злоякісні пухлини шкіри, плоскоклітинна карцинома і меланоцитарний невус)
рідко лімфома, лейкемія, меланома
невідомо меркеліома*
3 боку крові та
лімфатичної системи
часто анемія
нечасто лейкопенія, тромбоцитопенія
рідко панцитопенія
невідомо апластична анемія*
3 боку імунної
системи
часто алергічні реакції (бронхоспазм, гіперчутливість, кропив’янка), позитивна реакція на аутоантитіла
рідко серйозні системні реакції гіперчутливості (включаючи анафілактичну реакцію), васкуліт (системний), саркоїдоз
Порушення з боку ендокринної системи нечасто порушення з боку щитовидної залози (гіпотиреоз, гіпертиреоз і зоб)
Порушення харчування та обміну речовин нечасто підвищення рівня глюкози крові, підвищення рівня ліпідів
Психічні порушення часто депресія, безсоння
Порушення з боку нервової системи часто запаморочення, парестезія, головний біль
нечасто демієлінізуючі порушення (центральні і периферичні), порушення рівноваги, дизгевзія
Порушення з боку органу зору нечасто порушення зору (розмитість зору, зниження гостроти зору), кон’юнктивіт, алергічні захворювання очей (свербіж, подразнення)
Кардіологічні порушення нечасто застійна серцева недостатність (поява або прогресування), аритмія, ішемічні порушення коронарних артерій
Порушення з боку судинної системи часто гіпертензія
нечасто тромбоз (тромбоз глибоких вен, аорти), феномен Рейно, приливи
Респіраторні, торакальні та медіастинальні порушення нечасто астма і супутні симптоми (хрипи і гіперактивність бронхів), інтерстиціальна хвороба легенів
Порушення з боку травної системи часто закреп, диспепсія, біль в епігастральній області та в животі, нудота
нечасто запальні порушення шлунково-кишкового тракту (гастрит і коліт), гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, стоматит
Порушення з боку печінки часто підвищення рівня аланінамінотрансферази (АЛТ), підвищення рівня аспартатамінотраснферази (АСТ)
нечасто холелітіаз, порушення з боку печінки
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини часто алопеція, дерматит, свербіж, висипання
нечасто псоріаз (розвиток або прогресування існуючого, долонний / підошовний і пустульозний), кропив’янка, васкуліт (шкірний).
рідко лущення шкіри
Порушення з боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини рідко вовчакоподібний синдром
Порушення з боку сечовидільної системи та нирок нечасто порушення з боку сечового міхура
рідко порушення з боку нирок
Порушення з боку репродуктивної системи та молочної залози нечасто порушення з боку молочної залози, менструальні порушення
Системні порушення і ускладнення в місці введення часто гарячка, астенія, реакції в місці ін’єкції (почервоніння в місці ін’єкції, кропив’янка, ущільнення, біль, синець, свербіж, подразнення і парестезія), порушення загоєння, дискомфорт у грудній клітці
Травми, отруєння та ускладнення процедури нечасто переломи кісток

* Спостерігалися на тлі застосування інших блокаторів TNF та не відзначалися в клінічних дослідженнях голімумабу.

Опис вибіркових побічних реакцій

Інфекції

Інфекції верхніх дихальних шляхів були найбільш частою небажаною реакцією на лікарський препарат, яка відмічалася в контрольованих дослідженнях III фази у пацієнтів з ревматоїдним артритом, псоріатичним артритом  і анкілозуючим спондилітом, протягом 16 тижнів; дана реакція відмічалася у 7,2 % пацієнтів, які отримували терапію голімумабом у порівнянні з 5,8 % пацієнтів контрольної групи.

У контрольованих клінічних дослідженнях III фази у пацієнтів з РА, ПсА і АС, інфекції спостерігалися у 28,3 % пацієнтів, які отримували терапію голімумабом у порівнянні з 24,7 % пацієнтів контрольної групи. Випадки розвитку тяжких інфекцій повідомлялися у 1,4 % пацієнтів, які отримували терапію голімумабом у порівнянні з 1,3 % пацієнтів контрольної групи. Тяжкі інфекції включали туберкульоз, бактеріальні інфекції (включаючи сепсис та пневмонію), інвазивні грибкові та опортуністичні інфекції. Деякі випадки мали летальні наслідки.

Злоякісні новоутворення

Лімфома. Частота розвитку лімфом у пацієнтів, які отримували лікування голімумабом, за даними клінічних досліджень та постмаркетингового спостереження, була більшою, ніж очікувана частота в загальній популяції.

Інші злоякісні новоутворення. У контрольованих клінічних дослідженнях III фази та за результатами постмаркетингового спостереження, частота розвитку злоякісних пухлин (крім лімфоми і немеланоматозних злоякісних пухлин шкіри), була подібною в групі терапії СІМПОНІ® і контрольній групі.

Побічні реакції під час клінічних досліджень у пацієнтів з астмою

У пошуковому клінічному дослідженні пацієнти з тяжкою персистуючою астмою отримували дозу насичення голімумабу (150 % звичайної терапевтичної дози) підшкірно на 0 тижні, надалі – 200 мг, 100 мг або 50 мг голімумабу через кожні 4 тижні протягом 52 тижнів терапії. Повідомлялося про 8 випадків злоякісних новоутворень у групі голімумабу (n = 230) та відсутність випадків у групі плацебо (n = 79). Лімфома була діагностована у 1 пацієнта, немеланоматозна злоякісна пухлина шкіри – у 2 пацієнтів, у 5 пацієнтів – інші злоякісні новоутворення. Значимість цих даних невідома.

Неврологічні ефекти

У контрольованих клінічних дослідженнях III фази та за результатами постмаркетингового спостереження відмічалося збільшення частоти випадків демієлінізації  у пацієнтів, що отримували голімумаб у дозі 100 мг у порівнянні з пацієнтами, що отримували 50 мг голімумабу.

Підвищення рівнів печінкових ферментів

У контрольованих клінічних дослідженнях III фази та за результатами постмаркетингового спостереження відмічалося зіставне помірне підвищення рівня АЛТ (до 3х разів від верхньої межі) у пацієнтів з РА та ПсА, що отримували голімумаб, порівняно з пацієнтами контрольної групи. У пацієнтів з АС, які приймали голімумаб, частота помірного підвищення рівня АЛТ була вищою, ніж у контрольній групі пацієнтів.

Реакції в місці введення

У контрольованих клінічних дослідженнях III фази у групі пацієнтів, які отримували голімумаб, частота розвитку небажаних реакцій у місці введення відмічалася у 5,8 %, у порівнянні з 2,2 % в контрольній групі. Наявність антитіл до голімумабу може підвищувати ризик розвитку небажаних реакцій у місці введення. Більшість таких реакцій були від легкого до помірного ступеню тяжкості, найчастіше повідомлялося про появу почервоніння в місці ін’єкції. Реакції в місці введення зазвичай не призводили до відміни лікування препаратом.

Аутоімунні антитіла

У контрольованих клінічних дослідженнях III фази та за результатами постмаркетингового спостереження встановлено, що 4,0 % пацієнтів, які отримували голімумаб, та 2,6 % пацієнтів контрольної групи стали позитивними за результатами тесту та антинуклеарні антитіла (ANA-позитивні) та мали титри 1:160 та вище. Частота появи антитіл до двоспіральної ДНК була незначною.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до голімумабу або до інших компонентів лікарського засобу. Туберкульоз в активній формі або інші тяжкі інфекції, такі як сепсис та опортуністичні інфекції.

Помірна або тяжка серцева недостатність (класу ІІІ/ІV за NYHA).

Особливості  застосування.

Інфекції

Пацієнтів потрібно ретельно обстежувати на інфекції, включаючи туберкульоз, до, під час та після лікування СІМПОНІ®. Оскільки виведення голімумабу може тривати до 5 місяців, моніторинг необхідно продовжувати протягом цього періоду. Подальше лікування СІМПОНІ® потрібно зупинити у випадку розвитку серйозної інфекції або сепсису.

Не слід проводити терапію СІМПОНІ® у пацієнтів з клінічно значущими та активними формами інфекцій. Необхідно проявляти обережність при вирішенні питання про застосування СІМПОНІ® у пацієнтів з хронічними інфекціями або наявністю рецидивуючих інфекцій в анамнезі. Необхідно рекомендувати пацієнтам по можливості уникати впливу потенційних факторів ризику розвитку інфекцій.

Пацієнти, що приймають блокатори TNF, більшою мірою схильні до розвитку серйозних інфекцій. Повідомлялося про випадки бактеріальних (в т. ч. сепсис та пневмонію), мікобактеріальних (в т. ч. туберкульоз), інвазивних грибкових та опортуністичних інфекцій, включаючи летальні випадки, у пацієнтів, які отримували лікування СІМПОНІ®. Деякі з цих серйозних інфекцій відмічалися у пацієнтів, які отримували супутню імуносупресивну терапію, що, на фоні основного захворювання, могло підвищити схильність до розвитку інфекцій. Необхідно ретельно контролювати стан пацієнтів та проводити повну діагностичну оцінку при появі симптомів розвитку нової інфекції. Терапію СІМПОНІ® необхідно припинити при розвитку у пацієнта нової серйозної інфекції або сепсису, розпочати відповідну протимікробну чи протигрибкову терапію та проводити її до досягнення контролю захворювання. У пацієнтів, котрі проживали або подорожували до регіонів, у яких інвазивні грибкові інфекції (наприклад, гістоплазмоз, кокцидіоїдомікоз або бластомікоз) є ендемічними, слід ретельно оцінити співвідношення ризику та користі перед початком терапії СІМПОНІ ®.

Туберкульоз

Повідомлялося про випадки туберкульозу у пацієнтів, які отримували терапію СІМПОНІ®. В більшості випадків туберкульоз був позалегеневим, в локальній або дисемінованій формі.

Перед початком терапії СІМПОНІ® слід провести обстеження пацієнтів для виключення активних та неактивних (латентних) форм туберкульозу. Обстеження має включати детальний анамнез, у тому числі відомості про захворювання на туберкульоз у минулому, можливі контакти з хворими на туберкульоз та попередню та/або супутню імуносупресивну терапію. Обов’язковим є проведення всім пацієнтам до початку терапії шкірного туберкулінового тесту і рентгенографії грудної клітки. Рекомендується зафіксувати дані про проведення цих досліджень у Карті Попередження Пацієнта. Слід враховувати, що у тяжких хворих та імуноскомпрометованих пацієнтів може бути отримана псевдонегативна туберкулінова проба.

У разі встановлення діагнозу активної форми туберкульозу починати терапію СІМПОНІ® не можна.

При підозрі на наявність латентної форми туберкульозу необхідно проконсультуватися з фтизіатром. У всіх ситуаціях, описаних нижче, необхідно ретельно оцінювати співвідношення користі/ризику терапії препаратом СІМПОНІ®.

Якщо встановлено діагноз неактивної (латентної) форми туберкульозу, перед початком терапії СІМПОНІ® необхідно провести специфічне протитуберкульозне лікування.

У пацієнтів з кількома або багатьма значними факторами ризику розвитку туберкульозу, а також негативними результатами тесту на латентну форму туберкульозу, необхідно розглянути питання про призначення протитуберкульозної терапії перед початком лікування СІМПОНІ®. Застосування протитуберкульозної терапії також необхідно розглянути перед початком лікування СІМПОНІ ® у пацієнтів, у яких раніше відзначалася латентна або активна форма туберкульозу і немає підтвердження про проведений повний та адекватний курс протитуберкульозного лікування.

Усіх пацієнтів слід попередити про необхідність консультації лікаря при появі ознак/симптомів, що нагадують туберкульоз (наприклад постійний кашель, зменшення маси тіла, субфебрилітет), під час або після лікування СІМПОНІ®.

Реактивація вірусу гепатиту B (HBV)

Є повідомлення про реактивацію гепатиту В у пацієнтів, які отримують терапію антагоністами TNF, включаючи СІМПОНІ®, та є хронічними носіями вірусу (тобто мають позитивну реакцію на поверхневий антиген вірусу). Деякі з випадків були летальними.

Перед початком лікування СІМПОНІ® необхідно провести обстеження на наявність вірусу гепатиту В. Пацієнтам з позитивними результатами аналізу на вірус гепатиту В рекомендовано звернутися до лікаря з досвідом лікування гепатиту В. Носіям вірусу гепатиту В, які потребують терапії з використанням СІМПОНІ®, слід проводити ретельний моніторинг ознак та симптомів активного гепатиту В протягом періоду лікування та декількох місяців після його закінчення. Даних щодо лікування пацієнтів, які є носіями вірусу гепатиту В, із застосуванням антивірусної терапії у комбінації з TNF-антагоністом для запобігання реактивації вірусу гепатиту В, немає. Пацієнтам, у яких спостерігається реактивація вірусу гепатиту В, потрібно припинити лікування СІМПОНІ® та розпочати ефективну антивірусну та підтримуючу терапію.

Злоякісні новоутворення та лімфопроліферативні порушення

Потенційна роль терапії блокаторами TNF у розвитку злоякісних пухлин невідома. Згідно з наявними даними, не можна виключити ризик розвитку лімфом, лейкемії або інших злоякісних новоутворень у пацієнтів, які отримують терапію антагоністами TNF. Необхідно з обережністю приймати рішення щодо застосування TNF-блокуючої терапії пацієнтам з анамнезом злоякісного новоутворення або при вирішенні продовжувати терапію у пацієнтів, у яких розвинулися злоякісні новоутворення.

Злоякісні пухлини у дітей

При проведенні постмаркетингового спостереження застосування TNF-блокаторів, зафіксовані випадки злоякісних новоутворень, деякі з яких були летальними у дітей, підлітків та молодих людей (віком до 22 років), які приймали TNF-блокатори (терапію було розпочато у дітей віком ≤ 18 років). Приблизно половину випадків становили лімфоми. Інші випадки були пов’язані з різноманітними іншими злоякісними новоутвореннями, включаючи рідкісні злоякісні новоутворення, що пов’язані з імуносупресією. Роль TNF-блокаторів у розвитку злоякісних новоутворень не може бути виключена.

Лімфома і лейкемія

У контрольованих фазах клінічних досліджень всіх TNF-блокаторів, включаючи СІМПОНІ®, випадки лімфоми спостерігалися частіше серед пацієнтів, які отримували терапію блокаторами TNF у порівнянні з контрольною групою пацієнтів. У клінічних дослідженнях СІМПОНІ® IIb і III фази частота розвитку лімфом у пацієнтів, які отримували терапію СІМПОНІ®, була вищою, ніж очікувана частота в загальній популяції. У постмаркетинговому періоді відзначалися випадки лейкемії у пацієнтів, які отримували терапію антагоністами TNF. Існує підвищений ризик виникнення лімфоми та лейкемії у пацієнтів з ревматоїдним артритом, які страждають довготривалим, високоактивним запальним захворюванням, яке ускладнює проведення оцінки ризику.

Інші злоякісні новоутворення

У контрольованих фазах клінічних досліджень СІМПОНІ® (фази IIb і III), в яких брали участь пацієнти з РА, ПсА і АС, частота розвитку злоякісних пухлин (крім лімфоми і немеланоматозних злоякісних пухлин шкіри), була подібною в групі терапії СІМПОНІ® і контрольній групі.

В клінічному дослідженні, в якому оцінювали застосування СІМПОНІ® пацієнтам з тяжкою персистуючою астмою, злоякісні пухлини частіше відзначалися у пацієнтів, які отримували терапію СІМПОНІ®, порівняно з пацієнтами з контрольної групи. Значимість цих даних невідома.

У клінічному дослідженні, в якому оцінювали застосування іншого блокатора TNF –  інфліксимабу, у пацієнтів з помірними та важкими хронічними обструктивними захворюваннями легень (ХОЗЛ), злоякісні пухлини (особливо пухлини легень, голови і шиї) частіше відзначалися у пацієнтів, які отримували терапію інфліксимабом, порівняно з пацієнтами контрольної групи. У всіх пацієнтів в анамнезі відзначалося інтенсивне куріння. Таким чином, необхідно дотримуватися обережності при застосуванні будь-якого антагоніста ФНП пацієнтам з ХОЗЛ, а також пацієнтам з підвищеним ризиком злоякісних пухлин через інтенсивне куріння.

Рак шкіри

Були отримані повідомлення про випадки меланоми у пацієнтів, що отримували терапію TNF-блокаторами, включаючи СІМПОНІ®. Пухлина Меркеля реєструвалася у пацієнтів, які отримували інші антагоністи TNF. Пацієнтам рекомендовано періодично проводити обстеження шкіри, особливо при наявності факторів ризику розвитку раку шкіри.

Застійна серцева недостатність (ЗСН)

На тлі терапії блокаторами TNF (включаючи СІМПОНІ®) відзначалися випадки декомпенсації застійної серцевої недостатності (ЗСН), а також нові випадки ЗСН. У клінічному дослідженні іншого антагоніста TNF відзначалися випадки декомпенсації застійної серцевої недостатності та підвищення смертності через ЗСН. Застосування СІМПОНІ® пацієнтам із ЗСН не вивчалося. СІМПОНІ® необхідно застосовувати з обережністю у пацієнтів з легкою серцевою недостатністю (класу I/II NYHA). Необхідно ретельно спостерігати за станом пацієнтів та припинити терапію СІМПОНІ® при прогресуванні симптомів серцевої недостатності або їх первинному розвитку.

Неврологічні ефекти

Застосування блокаторів TNF, включаючи СІМПОНІ®, було асоційовано з появою або загостренням клінічних симптомів та/або радіографічними ознаками демієлінізуючих захворювань центральної нервової системи, включаючи розсіяний склероз і периферичні демієлінізуючі порушення. У пацієнтів з демієлінізуючими розладами, в тому числі в анамнезі, необхідно ретельно оцінити співвідношення користі і ризику терапії блокаторами TNF. При появі симптомів даних порушень необхідно вирішити питання про припинення терапії СІМПОНІ®.

Хірургічні втручання

Є обмежений досвід застосування препарату пацієнтам, яким проводились хірургічні процедури, включаючи артропластику. Необхідно враховувати тривалий період напіввиведення голімумабу у випадку планування будь-яких хірургічних процедур. Пацієнтам, які потребують проведення хірургічної операції під час лікування препаратом, слід перебувати під ретельним контролем виникнення інфекцій.

Імуносупресія
Не виключена роль блокаторів TNF, включаючи СІМПОНІ®, у впливі на імунологічні механізми, що захищають від інфекцій та злоякісних пухлин, оскільки TNF є медіатором  запалення і модулятором клітинної імунної відповіді.

Аутоімунні процеси

Відносний дефіцит TNFα, спричинений анти-TNF-терапією, може ініціювати розвиток аутоімунного процесу. Якщо у хворого виникають симптоми, що нагадують вовчаковий синдром, а також виявляються антитіла до двоспіральної ДНК, лікування треба припинити.

Гематологічні реакції

Повідомлялося про випадки панцитопенії, лейкопенії, нейтропенії, апластичної анемії та тромбоцитопенії у пацієнтів, які отримували TNF-блокатори. У рідкісних випадках в клінічних дослідженнях на тлі терапії СІМПОНІ® відзначалася цитопенія, включаючи панцитопенію. Усі пацієнти повинні одразу звернутися за медичною допомогою при появі симптомів гематологічних порушень (наприклад, тривала гарячка, утворення синців, кровотеча, блідість). Необхідно припинити застосування препарату пацієнтам із підтвердженими істотними гематологічними патологіями.

Одночасне застосування інгібітору TNF та анакінри

Спостерігалися серйозні інфекції та нейтропенія у ході клінічних випробувань при супутньому застосуванні анакінри та етанерсепту (інгібітору TNF), що не мало терапевтичних переваг порівняно з монотерапією етанерсептом. Враховуючи характер небажаних реакцій, які спостерігалися на фоні такої комбінованої терапії, подібні токсичні ефекти можуть спостерігатися при застосуванні анакінри у комбінації з іншими блокаторами TNF. Тому не рекомендується застосовувати СІМПОНІ® у комбінації з анакінрою.

Одночасне застосування інгібітору TNF та абатацепту

У ході клінічних випробувань супутнє застосування TNF-блокуючих агентів та абатацепту асоціювалося з підвищенням ризику виникнення інфекцій, включаючи тяжкі інфекції, порівняно з монотерапією TNF-блокуючими агентами, без підвищення клінічної користі. Не рекомендується застосовувати СІМПОНІ® в комбінації з абатацептом.

Одночасне застосування з іншими біологічними лікарськими засобами

Інформації щодо одночасного застосування голімумабу з іншими біологічними лікарськими засобами, які використовують для лікування тих самих станів, що і голімумаб, недостатньо. Не рекомендовано застосовувати СІМПОНІ® одночасно з  біологічними терапевтичними лікарськими засобами через можливість підвищення ризику виникнення інфекції та інших потенційних фармакологічних взаємодій.

Перехід з одного біологічного базисного модифікуючого протиревматичного препарату (DMARD) на інший

Під час переходу з одного біологічного препарату на інший слід ретельно спостерігати за клінічним станом пацієнта, оскільки перехресна біологічна активність може підвищувати ризик побічних реакцій, включаючи інфекції.

Вакцинації/ терапія збудниками інфекцій

Пацієнти, які отримують терапію СІМПОНІ®, можуть проводити вакцинацію, за винятком вакцинації живими вакцинами. Доступні лише обмежені дані результатів вакцинації або вторинного інфікування живими вакцинами пацієнтів, що отримують анти-TNF-терапію. Використання живих вакцин може призвести до клінічних проявів інфекцій, включаючи дисеміновані.

Застосування терапії іншими збудниками інфекцій, такими як живі ослаблені бактерії (наприклад, інстиляції сечового міхура БЦЖ для лікування раку) може призвести до клінічних проявів інфекцій, включаючи дисеміновані. Не рекомендується призначати терапію збудниками інфекції одночасно з СІМПОНІ®.

Алергічні реакції

З досвіду післяреєстраційного застосування, після введення СІМПОНІ® відзначалися випадки серйозних системних реакцій гіперчутливості (включаючи анафілактичні реакції). Деякі з цих реакцій відзначалися після першого введення СІМПОНІ®. При розвитку анафілактичної реакції або інших серйозних алергічних реакцій необхідно негайно припинити терапію СІМПОНІ® і розпочати відповідне лікування.

Чутливість до латексу

Ковпачок голки ручки для ін’єкцій виготовлено з сухого натурального каучуку, що містить латекс, і може викликати алергічні реакції в осіб, чутливих до латексу.

Особливості застосування у деяких категорій пацієнтів.

Пацієнти літнього віку (≥ 65 років)

У дослідженнях ІІІ фази, у яких брали участь пацієнти з РА, ПсА та АС, не було відмінностей у небажаних реакціях, серйозних небажаних реакціях та серйозних інфекціях між пацієнтами у віці 65 років і старше (n=155), які отримували лікування препаратом СІМПОНІ®, та молодшими пацієнтами. Однак, слід бути обережними при лікуванні пацієнтів похилого віку та приділяти увагу можливості розвитку інфекції.

Пацієнти з порушеннями функції нирок і печінки

У пацієнтів з порушеннями функції нирок або печінки специфічних досліджень СІМПОНІ® не проводилося. У пацієнтів з порушенням функції печінки СІМПОНІ® необхідно застосовувати з обережністю.

Пацієнти з непереносимістю фруктози

СІМПОНІ® містить сорбітол (E420). Пацієнти з рідкісними спадковими порушеннями, пов’язаними з непереносимістю фруктози, не повинні приймати СІМПОНІ®.Передозування.

У одному з клінічних досліджень вводилися одноразові дози до 10 мг/кг внутрішньовенно, при цьому дозообмежуючої токсичності не спостерігалося. При передозуванні рекомендується контроль стану пацієнта для виявлення можливих проявів або симптомів побічних реакцій та проведення негайної відповідної симптоматичної терапії.

Застосування у період вагітності  або  годування груддю.

Жінки дітородного віку. Жінки дітородного віку мають використовувати адекватні методи контрацепції для попередження вагітності до, під час лікування та протягом 6 місяців після завершення лікування голімумабом.

Вагітність. Дані щодо застосування голімумабу під час вагітності відсутні. Внаслідок пригнічення TNF, введення голімумабу підчас вагітності може впливати на імунну відповідь у новонародженого. В дослідженнях на тваринах не відмічалося прямих або опосередкованих ознак впливу на вагітність, розвиток ембріона/плоду, пологи чи постнатальний розвиток. Застосування голімумабу під час вагітності не рекомендоване. Застосування голімумабу можливе лише у випадку ретельної оцінки співвідношення користь/ризик.

Голімумаб проникає через плаценту. Після лікування матері TNF-блокаторами під час вагітності, антитіла виявлялися у сироватці немовлят до 6-місячного віку. Відповідно, ці немовлята можуть мати підвищений ризик розвитку інфекцій. Введення живих вакцин немовлятам, які в утробі матері підлягали впливу голімумабу, не рекомендується протягом 6 місяців після останньої інфузії матері голімумабу під час вагітності.

Годування груддю. Невідомо чи екскретується голімумаб у молоко людини, або абсорбується після прийому всередину. Жінки мають утримуватися від годування груддю під час та протягом 6 місяців після припинення лікування голімумабом.

Фертильність. Дослідження фертильності у тварин на фоні введення голімумабу не проводилося. Дослідження фертильності з використанням аналогічних антитіл, що вибірково пригнічують функціональну активність TNF мишей, не виявили ефекту на фертильність.

Діти.

Безпечність та ефективність застосування СІМПОНІ® дітям не встановлені. Доступні дані відсутні.

Взаємодія з  іншими  лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Дослідження взаємодії не проводилися.

Одночасне застосування з іншими біологічними лікарськими засобами

Одночасне застосування з іншими біологічними лікарськими засобами для лікування тих самих захворювань, для лікування яких застосовується СІМПОНІ®, включаючи анакінру та абатацепт, не рекомендується.

Живі вакцини/терапевтичні інфекційні речовини

Одночасне застосування живих вакцин або терапії іншими збудниками інфекцій із СІМПОНІ® не рекомендоване.

Метотрексат

Незважаючи на те, що супутнє застосування метотрексату призводить до більш високих рівноважних мінімальних концентрацій СІМПОНІ® у пацієнтів з ревматоїдним артритом, псоріатичним артритом  і анкілозуючим спондилітом, ці дані не свідчать про необхідність корекції дози СІМПОНІ® або метотрексату.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

СІМПОНІ® може мати незначний вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом та при роботі з іншими механізмами. Після застосування СІМПОНІ® може виникати запаморочення.

Карта Попередження Пацієнта

Ця карта попередження пацієнта містить важливу інформацію з безпеки, яку необхідно знати до початку та під час лікування СІМПОНІ®.

Покажіть цю карту будь-якому лікарю, що приймає участь у вашому лікуванні.

1. Інфекції

При отриманні лікування СІМПОНІ® ви більш схильні до інфекцій. Інфекційні захворювання можуть прогресувати швидше і мати більш тяжкий перебіг. Крім того, деякі попередні інфекції можуть з’явитися знову.

1.1 До початку лікування СІМПОНІ®

  • Повідомте лікаря, якщо у вас є інфекція. Ви не повинні отримувати лікування СІМПОНІ®,  якщо у вас туберкульоз (ТБ) або будь-яке інше тяжке інфекційне захворювання.
  • Ви повинні бути обстежені на туберкульоз. Дуже важливо повідомити лікаря, якщо ви коли-небудь хворіли на туберкульоз або були в тісному контакті з такими хворими. Попросіть вашого лікаря зазначити тип та дату вашого останнього обстеження на туберкульоз нижче:

Випробування ____________________________________________ Дата _______________

Випробування ____________________________________________ Дата _______________

  • Повідомте лікаря, якщо знаєте чи підозрюєте, що ви є носієм вірусу гепатиту В.

1.2 Під час та після лікування СІМПОНІ®

  • Негайно зверніться до лікаря при появі симптомів інфекції, таких як лихоманка, втома, (постійний) кашель, утруднене дихання, або грипоподібних симптомів, втрати ваги, нічної пітливості, проносу, ран, проблем із зубами та відчуття печіння при сечовипусканні.

2. Серцева недостатність

2.1 До початку лікування СІМПОНІ®

  • Повідомте лікаря, якщо у вас є серцева недостатність. Ви не повинні отримувати лікування СІМПОНІ®, якщо у вас серцева недостатність помірного чи тяжкого ступеню.

2.2 Під час та після лікування СІМПОНІ®

  • Негайно зверніться до лікаря при появі симптомів серцевої недостатності (наприклад, утруднене дихання або набряки ніг).

3. Дати лікування СІМПОНІ®

1-ша ін’єкція: __________________________

Наступні ін’єкції: ___________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

4. Інша інформація

ПІБ пацієнта: ______________________________________________________________________

ПІБ лікаря: _______________________________________________________________________

Телефон лікаря: _________________________

  • Переконайтеся, що під час відвідування лікаря у вас є список всіх інших ліків, які ви застосовуєте.
  • Зберігайте цю карту протягом 6 місяців після введення останньої дози СІМПОНІ®, так як побічні реакції можуть виникати протягом довгого часу після припинення лікування.
  • Уважно ознайомтеся з інструкцією до медичного застосування препарату СІМПОНІ® перш ніж ви почнете використовувати цей лікарський засіб.

Умови зберігання. Зберігати в холодильнику (2-8 °C). Не заморожувати. Зберігати у недоступному для дітей місці. Зберігати у зовнішній упаковці для захисту від світла.

Термін придатності. 2 роки.

0,5 мл розчину у попередньо наповненому шприці зі скла типу 1 з гумовим наконечником та голкою, вкритою ковпачком, у ручці з автоін×єктором, по 1 або по 3 ручки  в картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Бакстер Фармасьютикал Солюшинз, США/

Baxter Pharmaceutical Solutions, USA

Сілаг АГ, Швейцарія/

Cilag AG, Switzerland.

Місцезнаходження.

927 С. Каррі Пайк, Блумінгтон, ІН 47403/

927 S Curry Pike Bloomington, IN 47403.

Хохштрассе 201, 8200 Шаффхаузен, Швейцарія /

Hochstrasse 201, 820 Schaffhausen, Switzerland.

У випадку підозри на побічну дію (ускладнення) після застосування МІБП необхідно направити термінове повідомлення до: Департаменту з питань якості та фармацевтичної допомоги МОЗ України (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 7, тел.      ((044)200-07-93); Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України»  (03151 м. Київ, вул. Ушинського, 40 тел.      ((044) 393-75-86) та на адресу підприємства-виробника.

ІНСТРУКЦІЯ про застосування медичного імунобіологічного препарату СІМПОНІ® (SIMPONI®) Загальна характеристика: Міжнародна непатентована назва: golimumab Основні властивості лікарської форми: прозорий або злегка опалесцюючий, …